Культурологічний Вісник

ISSN 2413-2292 (Online), ISSN 2413-2284 (Print)

DOI: https://doi.org/10.26661/2413-2284-2017-1-37-16

ПІБ автора(ів)FULL NAME
Гончаренко Павло Володимирович Goncharenko Pavlo
УСТАНОВАAFFILIATION
кандидат філософських наук, доцент,
доцент кафедри філософії
Запорізького національного університету
(м. Запоріжжя, Україна)
PhD, Associate Professor,
Associate Professor of Philosophy
of Zaporizhzhya National University Zaporizhzhya
(Zaporizhzhya, Ukraine)
НАЗВА СТАТТІARTICLE’S NAME
Феноменологічна інтерпретація фаз музичної свідомостіPhenomenological interpretation the phases of musical consciousness
АНОТАЦІЯSUMMARY
У статті розглядається музична свідомість з феноменологічної точки зору на основі первісних інтерсуб'єктивних контактів музичної свідомості з музикою. Автором аналізується відмінність актів музичної свідомості від тих, які нею не контролюються, звертається до ієрархії різних рівнів та актів свідомості, завдяки яким осмислюється світ музики. Наголошується на тому, що головний сенс феноменологічного конституювання полягає не у відтворенні музичного предмета, а в усвідомленні й розумінні слухачем самого себе, а це можливо лише на інтерсуб'єктивній основі. У процесі конституювання не можуть залишатися без уваги ті акти музичної свідомості, завдяки яким конституюється людський зміст музики: слухач встановлює зв'язки з індивідуально-суб'єктивним внутрішнім світом композитора, виконавця, у цілому людства. Зазначається, що для вирішення проблеми інтерсуб'єктивності важливим є відповідь на питання про те, яка провідна здатність музичної свідомості лежить в основі формування інтерсуб'єктивних зв'язків.The article studies the musical consciousness of phenomenological point of view based on the primary intersubjective contacts of musical consciousness with music. The author analyzes the difference between the acts of musical consciousness from those which are not controlled by it, refers to the hierarchy of different levels and acts of consciousness thanks to which the musical world is interpreted.
The first phase of the musical consciousness is based on pre-scientific, pre-theoretical consciousness; and elementary music perception and impression are the prerequisites and the source of following music judgments. The preconceptual world of sensory musical experience provides here a natural setting for the next phenomenological analysis of musical consciousness. There is abstracting and removing from all the personal subjective impurity and the local phenomena of the inner world of an aesthetic subject.
The second stage of the activity of musical consciousness occurs in terms of pure consciousness and pure subjectivity. They can be caused, having released from the naivety of the initial natural identification of musical consciousness. The attention must be directed to the very acts of musical consciousness, in which musical subjects are realized.
The third stage of musical activity is associated with the intentionality of musical consciousness, becoming one of its universal properties, as it changes our perception of pure consciousness to the object.
The fourth stage in the musical and aesthetic relationships is associated with the phenomenological constitution that must be considered from the positions of increasing activity of the subject, the role of aspirations, desires and all the personal acts of consciousness. At this stage, musical consciousness has synthetic activity and that is why we can perceive a piece of music as identical to itself.
When a phenomenologist strives for discovering the essence of the phenomenon, it means that he wants to discover just what makes it specific, not permitting to explain it by something else. With the uncertain environment of subjective musical conceptions at an early stage of musical and aesthetic relationships, we make a reduction in the scope of musical consciousness on the second level of perception. Then we highlight the musical conception of the achievement in the unity of subjective intentionality and, finally, the fourth stage of the constitution of the piece of music, we come back to the personal inner world.
The article accentuates that the main sense of the phenomenological constitution does not lie in the re-creation of music subject but in a listener's perceiving and understanding himself. But it is possible only on the inter-subjective basis. In the process of the constitution, the acts of musical consciousness, which constitute the human content of music, can not be left unattended - the listener determines some links with the individual and subjective inner world of the composer, the performer, and the whole of humanity. It is mentioned that to solve the problem of intersubjectivity, it is important to answer the question of what leading ability of musical consciousness lies in the basis of forming of intersubjective relations.
КЛЮЧОВІ СЛОВАKEYWORDS
феноменологія, музична свідомість, життєвий світ, естетичний суб'єкт, редукція, музичний досвід, інтенційність, інтерсуб'єктивність, соціальне буття музикиphenomenology, musical consciousness, vital world, aesthetic subject, reduction, musical experience, intentionality, intersubjectivity, social being of music.
Завантажити повну версію статтіDownload full version of the article
Для цитування | For citation:
Гончаренко П.В Феноменологічна інтерпретація фаз музичної свідомості / П.В. Гончаренко // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої
Наддніпрянщини / Гол. ред. М.А. Лепський; Запорізький національний університет. – Запоріжжя: КСК-Альянс, 2017. Випуск 37. Том 1. C. 122-128.