DOI: https://doi.org/10.26661/2413-2284-2019-2-40-16
| ПІБ автора(ів) | FULL NAME | УСТАНОВА | AFFILIATION |
| Сепетий Дмитро Петрович | Dmytro Sepetyi | кандидат філософських наук, доцент кафедри суспільних дисциплін Запорізького державного медичного університету (м. Запоріжжя, Україна) | PhD in Philosophical Sciences, Associate Professor, Department оf Social Disciplines, Zaporizhzhia State Medical University (Zaporizhzhya, Ukraine) |
| НАЗВА СТАТТІ | ARTICLE’S NAME | Значення та методологічна специфіка філософії в перспективі критичного раціоналізму | The Meaning and Methodological Specificity of Philosophy in the Perspective of Critical Rationalism |
| АНОТАЦІЯ | SUMMARY |
| У статті обговорюється погляд на значення та методологію філософії, що відповідає концепції критичного раціоналізму. З’ясовується, що з точки зору цієї концепції філософія постає як партнер науки у пошуку істини, а її методологічна особливість полягає у відсутності ефективних емпіричних критеріїв та можливостей строгого доведення, що забезпечували б консенсус науковців. Незважаючи на ймовірність недосягнення консенсусу, філософський пошук має важливе значення, оскільки він надає можливість краще зрозуміти наявні альтернативи, з’ясувати підстави за і проти кожної з них, і на цій основі здійснити зважений вибір. Тому виправданим є збереження традиційного погляду на філософію як раціональну теоретично-аргументативну діяльність, що націлена на пізнання світу та людини і спрямовується регулятивною ідеєю істинності як відповідності. Разом із тим, важливо усвідомлювати, що раціональність не гарантує безпомильності. | The article discusses the view about the meaning and specificity of philosophy that corresponds to the conception of critical rationalism developed by Karl Popper and his followers. Popper’s theory of demarcation between science and metaphysics is discussed and construed as an anti-verificationist solution to the problem of empirical testability; this means that the difference between empirical science and metaphysics is a matter of degree rather than of a clear-cut borderline. The case is made that in critical rationalist perspective, philosophy should be considered as a partner (and continuation) of science in the search for truth, and its methodological specificity consists in the absence of efficient empirical criteria, as well as of the possibilities of providing strict logical proofs, that would assure the consensus of scientists (philosophers). In philosophy, one is forced to consider and invent free arguments for and against proposed views, and make one’s own judgment on their relative weight, without any commonly recognized scale. As a consequence, different people can – and are likely to – arrive at different results, even if they all are rational and share their knowledge of available options and reasons. Despite the high probability that consensus will not be achieved, philosophical investigation is of high importance, because it allows to improve our understanding of available alternatives and the reasons for and against each of them, and so make a well-reasoned choice. This justifies the commitment to the traditional notion of philosophy as rational theoretical-cum-argumentative intellectual activity in the search for knowledge about the world and man directed by the regulative idea of truth as correspondence. At the same time, critical rationalism highlights the point that our choice can be mistaken even if perfectly rational. We are fallible, and there is no escape out of this. At best, we can (and rationalists do) hope that rationality makes our mistakes less probable or less detrimental. One important thing that we should learn from this is that in philosophy, disagreement does not necessarily mean ignorance or irrationality; rational and well informed people can well disagree. The awareness of this should caution us against easy attributions of irrationality to our opponents.Thus, critical rationalism inherits from classical philosophy (in particular, classical rationalism and empiricism) the faith in reason and in the importance of rational argument, the conviction that the purpose of philosophy is knowledge of the world and ourselves and that this purpose is inseparable from the regulative idea of objective truth (as correspondence). Its distinctive features are the view that knowledge is a system of hypotheses (conjectures) and the recognition that there are no guarantees of truth (comprehensive fallibilism). This allows reconciling the commitment to truth and rationality with philosophical pluralism and respect for different views. |
| КЛЮЧОВІ СЛОВА | KEYWORDS |
| Поппер, критичний раціоналізм, фаллібілізм, методологія, демаркація, наука, метафізика, гіпотеза, істина | Popper, critical rationalism, fallibilism, methodology, demarcation, science, metaphysics, hypothesis, truth |
| Завантажити повну версію статті | Download full version of the article |
Сепетий Д.П.
Значення та методологічна специфіка філософії в перспективі критичного раціоналізму. Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини / Гол. ред. М.А. Лепський; Запорізький національний університет. Запоріжжя: КСК-Альянс, 2019. Випуск 40. Том 2. C. 131-138.