DOI: https://doi.org/10.26661/2413-2284-2019-2-40-18
| ПІБ автора(ів) | FULL NAME | УСТАНОВА | AFFILIATION |
| Утюж Ірина Геннадіївна | Iryna Utyzh | доктор філософських наук, професор, завідуюча кафедрою суспільних дисциплін Запорізького державного медичного університету (м. Запоріжжя, Україна) | Doctor of Philosophy, Professor Head of the Department of Social of Zaporizhzhia State Medical University (Zaporizhzhia, Ukraine) |
| Спиця Наталія Валеріївна | Natalia Spitsa | кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри суспільних дисциплін Запорізького державного медичного університету (м. Запоріжжя, Україна) | PhD, Associate professor, Associate professor of the Department of Social Studies Zaporizhzhia State Medical University (Zaporizhzhia, Ukraine) |
| НАЗВА СТАТТІ | ARTICLE’S NAME | Ренесанс соціогуманітарного знання в сучасній науці та освіті | Renaissance of Socio-Humanitarian Knowledge in Modern Science and Education |
| АНОТАЦІЯ | SUMMARY |
| В даній статті запропоновано дослідження деяких причинно-наслідкових зв’язків, що приводять сучасне суспільство до ренесансу гуманітаристики в науці та освіті. Автори розкривають нові тенденції розвитку наукового пізнання в сучасному світі, які логічно впливають і на зміни в системі освіти. Доводиться, що як наука, так і практика зазнають кардинальних змін, які відроджують актуальність того, що ще в середині минулого століття, здавалося безповоротно застарілим архаїзмом для багатьох – гуманітаристики (під даним терміном ми маємо на увазі сукупність гуманітарних дисциплін, що вивчають людину, людство і Всесвіт в цілому, в якому людина існує). Згідно з такою тенденцією, сам інститут вищої освіти опиняється в епіцентрі трансформацій, які абсолютно змінюють положення гуманітарних дисциплін в освіті і науці. Зазначається, що сучасний університет повертається до того, з чого він колись народився, як середньовічна вища школа – до філософії, в першу чергу. | The article proposes a study of some causal relationships that lead modern society to the renaissance of humanities in science and education. The authors reveal new trends in the development of scientific knowledge in the modern world, which logically affect changes in the education system.It is proved that both science and practice are undergoing cardinal changes that revive the relevance of what in the middle of the last century seemed to be irrevocably obsolete archaism for many – humanities (by this term we mean the totality of humanitarian disciplines that study man, humanity and the universe as a whole where man exists).According to this trend, the institution of high education itself is at the epicenter of transformations that absolutely change the position of the humanities in education and science. It is noted that the modern university is returning to what it was once born from, as a medieval high school – to philosophy, first of all.The return of the humanities to the university education system and its role in science must be seen as a complex, multi-level process that must be studied and sought to be understood for optimal implementation. It is very important to preserve this process from the cynical desire to reduce, vulgarize, and diminish the importance of humanities in modern science. Otherwise, "prosthetic style" will lead to tragic consequences and posthumanism will appear in the form of a sad reality in which nothing can be changed in the direction of return to the Human. Medicine is an area where something new will be created constantly, because it will never suffer from a lack of funding. People were always ready to give all their treasures for the continuation of youth, beauty and health. That is why it is so important for medicine to educate in its environment scientists who are able to think critically, able to approach the issues of non-standard and creative, able to create something new. Creativity in modern science is aimed at finding patterns that are not present in nature, but can be created endlessly on computer simulators. The augmentation of reality with the help of new computer technologies requires the formation of the creative elite, able to acutely feel and target flexibly to new discoveries in various fields of science, to apply a synthetic methodology for the creation of a new product. In order to be able to create new fields of knowledge, one professional field is critically scarce. The specialist must go beyond the scope of their industry and be able to see a number of directions, their integrity. To rise above particular scientific fields, with a clear awareness of what is inherent in them, the scientist must be capable of a transcendental level of their understanding. Science itself came to philosophy, made the transcendental leap and plunged into fundamental questions of the Universe. It is time to consolidate this union in the field of university education, especially in the field of preparing scientists, forming a philosophical and scientific culture, which is why such specialists are called "PhD". |
| КЛЮЧОВІ СЛОВА | KEYWORDS |
| гуманітаристика, соціогуманітарні дисципліни, синтетична методологія, проективні науки, техногуманізм, антитехнізм, постгуманізм | humanities, socio-humanitarian disciplines, synthetic methodology, projective sciences, techno-humanism, anti-technism, posthumanism |
| Завантажити повну версію статті | Download full version of the article |
Утюж І.Г., Спиця Н.В.
Ренесанс соціогуманітарного знання в сучасній науці та освіті. Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини / Гол. ред. М.А. Лепський; Запорізький національний університет. Запоріжжя: КСК-Альянс, 2019. Випуск 40. Том 2. C. 144-150.